Не панікувати: як це зробити на практиці!

№1 ПОДИВІТЬСЯ В ОЧІ СТРАХУ Й СТАНЬТЕ СИЛЬНІШИМИ ЗА НЬОГО

Страх — це перше, що відчуває людина в очікуванні війни. Це нормально, але лише за умови, що ви не купаєтеся у ньому, а з ним працюєте. Страх мотивує розбиратися. Беремо папір, ручку і виписуємо усе чого боїмося зараз, прописуємо сценарії розвитку подій (оптимістичний, реалістичний і песимістичний), думаємо про те, що будемо робити в будь-якому сценарії. Дивимося на ситуацію з різних боків. Це для мене “глянути в очі страху”, щоб стати сильнішою за нього. Голова в пісок — це не рішення.

№ 2 ВІРТЕ У СЕБЕ Й ПІДГОТУЙТЕСЯ ЯК МОЖЕТЕ

Ніхто не знає, як правильно діяти саме вам. Крапка. Складати “тривожну валізку” чи ні, читати новини чи ні, їхати кудись чи залишатися в країні. Ви маєте право на вибір, але робіть його усвідомлено, а не стадним інстинктом. Прислухайтеся до себе, дослідіть інформацію (брошури дій в надзвичайних ситуаціях, наприклад), увімкніть критичне мислення, обговоріть всередині родини. Це додасть впевненості й розуміння, що ви підготувалися як змогли.

№ 3 ОБЕРІТЬ СВІЙ ФОРМАТ СПОКОЮ

Оберіть те, що приносить вам найбільше спокою в цій ситуації. Якщо вам хтось каже, що валізка першої необхідності — це повна дурня, але вам від того спокійніше що вона є, то складіть її, хай вона буде. Не хочете читати новини — ваше право, але потурбуйтеся, щоб хтось з близьких вас інформував про важливі події в країні.

Ось я почала читати історичний роман “Історія Русів” та слухати Яніну Соколову, зробила запас продуктів на один тиждень — усе це мене заспокоює.

№ 4 НЕ ЗАСУДЖУЙТЕ ІНШИХ ЗА ЇХНІЙ ВИБІР

Інформуйте своє оточення, але не нав’язуйте своєї позиції. Не засуджуйте вибір інших людей. У цій ситуації кожен вирішує з огляду на власні пріоритети й кожен буде жити з наслідками свого рішення. Не критикуйте тих, хто виїжджає за кордон. Якщо люди геть не витримують стрес, можливо, їм справді варто виїхати з країни на певний час. Тоді в Україні лишаться ті, що зможуть бути витривалими в умовах тиску, в результаті зросте середній показник стресостійкості суспільства і воно стане ще якіснішим в обороноздатності.

Втім війна не тільки фізична, щодня відбувається протистояння інформаційне, психологічне й ціннісне. Тому пам’ятайте про це, коли обираєте мову спілкування, принципи, способи як вести бізнес, рішення де працювати, що купувати, куди поїхати й кого підтримувати — це ваш вибір, який має значення.

№ 5 ЖИВІТЬ ТУТ І ЗАРАЗ, А НЕ КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА

Повномасштабна війна може бути якщо не зараз, то через тиждень, місяць, рік, 5 років. На жаль. Але нам з цим потрібно навчитися жити й не просто жити, а радіти цьому життю, робити улюблену справу, ростити дітей, розвиватися самим й розвивати когось, цінувати сьогоднішній день та впевнено дивитися в майбутнє. Цей критичний час — насправді доречний момент, аби розібратися у своїх цінностях, пріоритетах, поглядах на життя своє і своїх дітей.

НАОСТАНОК

Я вірю в Україну як ніколи раніше. Наша країна бореться за своє існування вже сотні років і саме завдяки цій боротьбі ми живемо зараз, говоримо українською й творимо прекрасне у цьому світі. Ми разом у цій боротьбі. Спокійні та впевнені в перемозі України й кожного з нас.

---

Джерело: shurshannya.com.ua