презентація учнів 5 класу на конкурс

"Музика - душа народу" в рамках Тижня музики

​

 Генич Віра, 11 клас

                                           ***

Ці правила потрібно знати

І назавжди запам’ятати!

Будь обережним на дорозі,

В право-ліво озирнись.

І, якщо є небезпека, краще – зупинись.

Не забувайте про дорожні знаки,

Що попереджують, забороняють,

Вказують шлях, рух дозволяють.

А ще розмітка є для всіх –

Це пішохідний перехід.

Пам’ятайте, необхідно

Вчити правила як слід.

Обережність на дорозі

Збереже і вас, й ваш рід.

Богащенко Анна, 11 клас

           ***

Машина татова в ремонті

І ми самі ідем до школи.

І ось, на самому звороті,

Стоять страшеннії  затори.

І серед них лихач-водій –

Він всіх об’їхати схотів.

Ми кричимо йому всі: «Стій!

Тут знак для неслухняних водіїв!

Та подивіться ж ви на нього,

Це розумієм, навіть, ми!

«Увага! Діти йдуть до школи!»

Ти обережність прояви!»

  Соколова Анна, 11 клас

                  ***

Правила дорожні вивчати вам слід,

Так ви уникните багато бід.

Якщо в місті захотілося перейти дорогу,

Пішохідний перехід прийде на допомогу.

А коли ви за селом ідете узбіччям тихо,

Йдіть назустріч  транспорту, щоб уникнуть лиха.

Треба їхати кудись, сидячи в автобусі?

Не заважайте пасажирам у їхньому русі.

Манить вас велосипед – покататись хочеться?

Не випускайте з рук кермо, заплющивши очі.

Ось зима прийшла – чарунка: санчата, лижі, ковзани –

Не катайся по дорозі, бо нема життю ціни.

Пішки ви, чи на машині,

А чи на гнідому,

Якщо правил ви не знаєте,

Залишайтесь вдома!

​

 Колектив учнів 7 класу

​

***

Кожен безпеку в житті май  -

Правила дорожнього руху вивчай!

Щоб дорогу перейти,

Треба світлофор знайти.

Він в пригоді стане всім:

І дорослим, і малим.

Підморгне червоним оком –

На дорогу – ані кроку!

Коли жовте запала,

Будь готова, дітвора!

А зелений загориться –

Переходьте, як годиться.

     Розе Валерія, 5 клас

​

        Світлофор

Червоний колір світлофора – стій,

Бо ще  машини їдуть.

Як жовтий засвітив ти приготуйся –

Май терпіння.

А як зелений вже мигнув – ти переходь дорогу

Тепер спокійно, не хвилюйся ти йти вже маєш змогу.

​

         Друг

Край дороги є три брати,

Допоможуть нам вони.

Перший – зелений, другий – жовтий,

Третій, як вогнем горить.

​

​

   Михайлова Анна, 10 клас                                                                                                              

На проїжджу частину

Вискочила дитина.

Ти, дитино, не губись:

Вправо, вліво подивись.

Якщо машин немає,

Рушай вперед сміливо!

  Карпун Марина, 10 клас

Запам’ятай, мій друже,

Що дорожні знаки важливі дуже.

Знай – дорога небезпечна

І гратися там недоречно.

​

 Єфімова Тетяна, 10 клас

Знати повинні

Дорослі і діти,

Що правила безпеки

На дорозі необхідні.

     Вохмяніна Яна, 10 клас

​

Світлофор, наш друг дорожній,

Захистить від небезпеки.

Але все ж пильнуй обачно –

Правила також не забувай,

Бо життя – безцінний дар.

        Коновалов Сергій, 10 клас

​

Школяр , запам’ятай!

Як ідеш до школи

Обережним завжди будь!

Підійди ти до дороги,

Подивися на всі боки.

Як побачиш ти червоний колір,

Зупинись і почекай.

Жовтий колір – озирнись.

А на зелений – вирушай!

Ці три кольори запам’ятай,

Та ніколи їх не забувай!

​

Верблюжко! Мала батьківщино моя.

До Бога молюся за тебе я.

За воїнів юних, що в землю лягли,

Щоб наші малята до школи пішли.

Молюсь за садочки вишневі і квіти,

Щоб більше ніколи не плакали діти.

Молюсь за левади, ставки і поля,

Родючою буде хай рідна земля.

Дай, Боже, терпіння і мудрості люду,

Дай зорі нам ясні, хай мир у нас буде.

Навчи нас по правді і совісті жити,

Вірно кохати і волю любити.

Дай, Боже, прозріння душевним сліпцям,

Щоб рідний край берегли до кінця.

Хай зрозуміють вони самотужки

І скажуть гордо: «Я - з Верблюжки!»

                                           Анна Соколова

                                       учениця 11 класу     

За селом, у полі, де цвіте калина,

Проводжала мати на чужину сина.

Проводжала ненька, а душа стогнала,

До серденька сина тихо промовляла.

​

Пам’ятай, дитино, де твоє коріння,

Повертай, синочку, та й на Україну.

Тут тебе чекають квіти у садах,

Колоситься жито в рідних степах.

Пішов син по світу доленьки шукати,

Та й забув країну, де родила мати.

Забув колискову, що ненька співала,

На щастя, на долю в любистку купала.

Забув ту черешню, де хрущі гудуть,

А повз двір утомлені плугатарі йдуть.

Не згада хатину, де ріс-підростав

І вірші Тараса кожен день читав.

Сяде у садочку під старою сливою

І читає нищечком того «Юродивого».

Випливали образи у його уяві,

Мріяв захищати й він свою державу.

Та не знав хлопчина, як в житті буває

Тим, хто на чужині доленьку шукає.

А ненька-зигзиця ходить до калини,

Вигляда синочка-єдину дитину.

Час невпинно лине, все кудись біжить,

В полі під калиною матінка лежить.

Пам’ятаймо, друзі, Шевченкове слово.

До нього звертаюсь я знову і знову.

Учітесь, читайте і чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває, того Бог карає,

Того діти цураються, в хату не пускають. 

​

                               Соколова Анна,

                               учениця 11 класу