Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.
Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.
Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.
Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.
18-19 вересня у КЗ «Верблюзький НВК» соціальний педагог Шепель Н. М. (бесіда «Явище шкільного булінгу», 6 клас) та практичний психолог Красіцька Л. В. (тестування «Виявлення схильності до емпатії», 9 клас) провели заходи «СТОП БУЛІНГ» у рамках Всеукраїнського тижня протидії булінгу під хештегом #РАЗОМ ПРОТИ БУЛІНГУ.